Щодо проведення уроків літератури рідного краю - Методичні рекомендації - Методична скарбниця - Каталог файлів - Методкабінет відділу освіти Добровеличківської РДА

Понеділок, 23.12.2024, 01:36

Комунальна установа
"Добровеличківський методичний центр
педагогічної майстерності"

Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Методичні рекомендації [8]

ППД [6]

Статистика

Зараз онлайн: 1 Сьогодні завітали:

...

Всього: 111

Нових за місяц: 0

Нових за тиждень: 0

Нових вчора: 0

Нових сьогодні: 0

Хлопців: 31

Дівчат: 79

Форма входу

Погода

Погода

Погода у Добровеличківці

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Кіровограді

Головна » Файли » Методична скарбниця » Методичні рекомендації

Щодо проведення уроків літератури рідного краю

23.10.2012, 22:00

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

Уроки літератури рідного краю міцно вписалися в систему літературної освіти наших школярів. Літературне краєзнавство – це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми певного краю.

Уроки літератури рідного краю мають свої особливості. Планувати їх треба,

враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва,
добираючи літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної цінності,
вміло поєднуючи краєзнавчу літератури з образотворчим мистецтвом, музикою, архітектурою, історією свого краю,
забезпечуючи формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до українських традицій,
виробляючи особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю,
допомагаючи учневі – читачеві й людині – самовиразитися, усвідомити, що митці – земляки не тільки відображають своє прийняття та розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю, і цим допомагаючи дитині творити своє «Я» в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.

Мета уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й вшанування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

Методологічні принципи:

· розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує людину;

· урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;

· дотримання вікової динаміки особистісного сприйняття літератури;

· формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;

· добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;

· глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об’єктивне його трактування в культурно-мистецькому просторі;

· доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;

· наступність у розвитку зв’язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;

· особистісно зорієнтований підхід у формуванні навчальних запитань і завдань, а також у побудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.

Завданнями уроків літератури рідного краю є:

· поглиблення відомостей про життя та творчість митців даної місцевості;

· розвиток інтересу до їхнього творчого доробку та спадщини;

· вироблення особистісного ставлення до літератури рідного краю,

· розвиток вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

· прищеплення високих естетичних смаків, виховання почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором;

· виявлення нахилів, смаків, здібностей учнів, сприяння їхньому розвитку, виховання юних поетів–аматорів;

· поглиблення знань про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;

· розвиток логічного та образного мислення, культури мовлення та читання;

· вироблення уміння вести діалог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

· формування в учнів історичної пам’яті, плекання природного почуття національної гордості;

· виховування поваги до народних і православних релігійних традицій українців;

· виховання працелюбності, милосердя, гуманного ставлення до людини, природи тощо;

· вироблення вмінь бачити і цінувати красу й самобутність рідної землі;

· розвиток комунікативно-мовленнєвих вмінь школярів на уроках літератури рідного краю, практикуючи твори малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні–твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).

Підготовка до уроків літературного краєзнавства передбачає:

· випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати протягом літа, навчального року;

· підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм пізнавальної діяльності школярів;

· планування навчально-виховного дійства (сценарію), змістового наповненню уроку (заняття);

· чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

Основними методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з літератури рідного краю для 5-8–х класів є:

бесіда за змістом книжки, твору;
бесіда з елементами лекції;
бесіда з елементами диспуту;
розповідь; художня розповідь;
заочна подорож;
конкурс знавців літератури рідного краю;
інсценізація тощо.

У 9-11-х класах:

лекція; оглядова лекція тематичного характеру;
семінар за творчістю письменника;
диспут;
конференція;
зустріч і розмова з письменником;
екскурсія або заочна подорож;
обговорення проблеми за круглим столом та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи:

повідомлення;
стислі, докладні та творчі перекази;
художню розповідь;
виразне читання та інсценізацію;
«оживлення» подій та словесний опис картини;
підготовка й обговорення відгуків, анотацій, рецензій;
дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах: виписування образних висловлювань, афоризмів;
підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій,
інтерв’ю з автором, його рідними, друзями, знайомими;
складання словників термінів, понять;
виставка учнівських ілюстрацій до твору;
сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.

Типологія уроків літератури рідного краю

вступні заняття (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе учнів-читачів у мистецький світ регіону, з’ясує, що їм відомо, що вони читали, бачили, чули чи опрацювали за рекомендаційним списком);
уроки-спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця;
підсумково-рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити творчу роботу: літературний портрет письменника-земляка, звуковий альбом «Пісні мого краю», відеокліп (сюжет) тощо.

На підсумковому уроці узагальнюється вивчене протягом року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

(обговорено на засіданні проблемно-пошукової групи 17.12.2009 р.)

*Клас*	*Урок*	*Тема*	*Рекомендовані твори*
7	1	Володимир Лисенко. Поетичний дивосвіт	«Земля-годувальниця» (1994 р.) «Покотилось колесо вогняне» (2005 р.)
7	2	Людмила Юферова	«Дідова криниця» (2001 р.) «Моє містечко» (2003 р.) «Колиска» (2008 р.)
8	1	Поети рідного краю. Анатолій Ірха	«До козацької криниці» (2004 р.), «Мальви» (2005р.), «Місячна стежина» (2006 р.)
8	2	Наталія Природна	«Людська душа – невичерпна», «Вишивала мама мою долю», «Не збувайте, діти, батьківської хати» (2000 р.)
9	1	Спорідненість душі Вадима Тарнавського і Тараса Шевченка	«Україно, Україно!» (1999 р.), «Марево» (2000 р.), «Щедрість» (2002 р.)
9	2	А.Токаренко. Майстер з берегів Синюхи.	Розвиток зв’язного мовлення за картинами «Дорога додому», («Тиша»)
10	1	Урок-портрет поетеси Валентини Кондратенко	«Тихо бродить осінь, заплітає в косу срібла несподівані квітки…» (2000-2003 р.)
10	2	Дмитро Проскаченко. Під його пером оживає минуле	«Потаємна схованка» (2008 р.)
11	1	Григорій Гусейнов. Літописець рідного краю (сторінками творів письменника-земляка)	«Піщаний Брід і його околиці» (2007 р.) «Тіні забутого парку» (2007 р.)
11	2	Іван Мар’янов.	Гуморески.