19 квітня 2013 року на базі Добровеличківської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 відбувся районний семінар вчителів математики з теми "Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики та в позакласній роботі". Учасники семінару відвідали відкриті уроки алгебри в 11 класі з теми "Ірраціональні рівняння" (вчитель Панченко Т.І.), геометрії в 10 класі з теми "Узагальнення і систематизація знань і вмінь з теми "Кути і відстані у просторі" (вчитель Личко О.В.), позакласний захід з логіки у 5-6 класах "Подорож до країни Логіки" (вчитель Штукіна О.С.). Свою професійну майстерність вчителі математики даної школи пов'язують з діяльністю шкільного методичного об'єднання Infima, про роботу якого розповіла його голова - Гукова С.А. Активно вчителі математики взяли участь у практичному занятті з побудови перерізів методом слідів, до якого запросила Аркан К.В.
Учасники семінару дійшли до висновку, що роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика тому, що вона є однією із теоретичних наук шкільної освіти. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Це означає, що перед методикою навчання математики постають нові задачі, пов’язані з розвитком логічного мислення. Перші математичні знання засвоюються дитиною у певній, придатній до її розуміння системі, у якій окремі положення логічно пов’язані та випливають одне з одного.
Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв’язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю навчального матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.
З метою розвитку логічного мислення учня, вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
Основна робота для розвитку логічного мислення повинна здійснюватися одночасно із роботою над задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – прекрасний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект при розв’язанні та розумінні задач може бути досягнутий при використанні різних форм роботи над задачею, таких як:
- робота над вирішеною задачею;
- рішення задач різними способами;
- правильно організований спосіб аналізу задачі – від питання або від даних до питання;
- уявлення ситуації, описаної в задачі. Поділ тексту задачі на смислові частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка;
- самостійне складання задач;
- рішення задач з відсутніми чи зайвими даними;
- зміна питання задачі;
- логічні казки.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.
Отже, найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення.
|