Порядок денний

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ з теми «Розвиток логічного мислення школярів»

Місце проведення: Добровеличківська ЗШ І-ІІІ ст. №1

 ПЛАН

Теоретичний блок

Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики та в позакласній роботі: форми і методи (Калашник О.А., керівник РМО вчителів математики) 

Практичний блок

1.  Відвідування навчальних занять з  математики з метою спостереження за  методами і формами роботи (Панченко Т.І., Личко О.В., вчителі математики Добровеличківської ЗШ №1)

2. Позакласний захід з логіки для учнів 5-6 класів «Подорож до країни Логіки» (Штукіна О.С., вчитель математики Добровеличківської ЗШ №1)

3. Презентація шкільного методичного об’єднання  InFiMa (Гукова С.А., вчитель математики Добровеличківської ЗШ №1).

4. Практичне заняття: побудова перерізів многогранників методом слідів (Аркан К.В., вчитель математики Добровеличківської ЗШ №1) 

По першому питанню слухали  Калашник О.А., керівника РМО, яка ознайомила з формами  і методами розвитку логічного мислення на уроках математики та в позакласній роботі.

 Було зазначено, що роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика тому, що вона є однією із теоретичних наук шкільної освіти. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Це означає, що перед методикою навчання математики постають нові задачі, пов’язані з розвитком логічного мислення. Перші математичні знання засвоюються дитиною у певній, придатній до її розуміння системі, у якій окремі положення логічно пов’язані та випливають одне з одного.

Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв’язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю навчального матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

З метою розвитку логічного мислення учня, вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Основна робота для розвитку логічного мислення повинна здійснюватися одночасно із роботою над задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – прекрасний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект при розв’язанні та розумінні задач може бути досягнутий при використанні різних форм роботи над задачею, таких як:

робота над вирішеною задачею,

рішення задач різними способами;

правильно організований спосіб аналізу задачі – від питання або від даних до питання;

уявлення ситуації, описаної в задачі;

поділ тексту задачі на смислові частини;

моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка;

самостійне складання задач;

рішення задач з відсутніми чи зайвими даними;

зміна питання задачі;

складання виразів за даними задачі і їх обґрунтування;

пояснення готового рішення задачі;

використання прийому порівняння задач і їхніх рішень;

запис двох рішень на дошці: одного вірного, іншого – невірного;

складання аналогічної задачі із зміненими даними та зворотної задачі.

 Щоб розвивати гнучкість логічного мислення й підтримувати у дітей інтерес до знань, можна на одному занятті давати завдання з різних розділів. Бажано якомога частіше використовувати ігрову форму проведення занять, чергувати індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах. Доцільно заохочувати дітей самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується.

Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

Отже, найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. 

Учасниками семінару відвідано та обговорено відкриті уроки математики в 11 класі з теми "Ірраціональні рівняння" (вчитель Панченко Т.І.) та у 10 класі "Кути і відстані у просторі. Узагальнення і систематизація знань і вмінь учнів" (вчитель Личко О.В.).

Присутні вчителі стали учасниками гри «Подорож до країни Логіки» для учнів 5-6 класів (вчитель Штукіна О.С.).

Гукова С.А., голова шкільного методичного об’єднання вчителів математики, фізики та інформатики, ознайомила з діяльність методичного формування.

Учасники семінари взяли активну участь у практичній роботі з побудови перерізів многогранників методом слідів (вчитель Аркан К.В.)

      Вчителі активно обговорювали необхідність формування та розвитку логічного мислення учнів на уроках математики, пропонували різні форми роботи з дітьми, ділилися досвідом викладання курсу «Логіка».

З проблеми «Розвиток логічного мислення на уроках математики та в позакласній роботі» вчителями математики надані такі рекомендації:

1.      Опрацювати етапи формування логічних умінь.

2.      На кожний урок підбирати завдання пізнавального характеру та на розвиток логічного мислення.

3.      Для розвитку логічного мислення використовувати різні форми роботи над математичною задачею.

4.      Спрямовувати роботу шкільних математичних гуртків на розвиток логічного мислення, використовувати різні прийоми (сірникова оілімпіада, розгадування ребусів, головоломок, судоку та ін..)

5.      Вести роботу по впровадженню (збереженню) в навчально-виховному процесі з математики курсу «Логіка».

6.      Пам’ятати, що  найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. 

Керівник РМО вчителів математики                                                     О.Калашник