Про районні методичні формування - Положення - НМР - Каталог статей - Методкабінет відділу освіти Добровеличківської РДА
Середа, 07.12.2016, 22:13
Районний методичний кабінет
відділу освіти, молоді та спорту
Добровеличківської райдержадміністрації
Вітаю Вас Гость | RSS
Шановні колеги! Семінар вчителів початкових класів (1 клас) 07 грудня 2016 року на базі Помічнянської ЗШ №1 відбудеться онлайн
Меню сайту
Категорії розділу
Положення [6]
План [1]
Довідки, інформації [11]
Конкурси [1]
Статистика
...
Всього: 98
Нових за місяц: 0
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0

Хлопців: 26
Дівчат: 71
Форма входу
Погода
Головна » Статті » НМР » Положення

Про районні методичні формування
  ПОЛОЖЕННЯ
про районне методичне об'єднання вчителів

1. Загальні положення

1.1. Районне методичне об'єднання вчителів (далі — РМО) — структурний підрозділ внутрішньої системи управління навчально-виховним процесом, який координує методичну, організацій­ну роботу вчителів одного або кількох споріднених предметів, організує вдосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти згідно з рівнями, визначеними законодавством.
1.2. РМО створюється з числа вчителів, для яких робота  є основним місцем роботи або роботою за сумісництвом.
1.3. Метою діяльності РМО є здійснення навчально-виховної, методичної та позакласної роботи з одного чи кількох споріднених предметів.
1.4. Керує РМО голова, який обирається на два роки на загальних зборах РМО із числа педагогічних працівників  з відповідною фаховою освітою і якому за результатами атестації встановлено першу або вищу кваліфікаційну категорію за наявності стажу роботи за фахом не менше п'яти років. Голова РМО обирається на два роки і працює на громад­ських засадах.
1.5. РМО створюється за наявності  трьох і більше вчителів одного або декількох споріднених предметів. Можливе створення циклових предметних РМО гуманітарного, фізико-математичного, природничо-наукового, технологічного, художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого тощо профілів.
1.6. РМО підпорядковується безпосередньо завідуючому районному методичному кабінету  та Раді районного методичного кабінету.
1.7. Підрозділами РМО є творчі групи вчителів.

2. Завдання та напрямки роботи районного методичного об'єднання вчителів

2.1. До питань компетенції РМО входять:

- забезпечення навчально-виховної та методичної роботи на високому професійному рівні;

- задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному та духовному розвитку;

- надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності;

- обговорення питань з методики викладання предмета, принципових питань навчаль­них програм Міністерства освіти і науки України та авторських і адаптованих програм;

- розгляд питань організації, керівництва та контролю за якістю навчальної роботи учнів;

- забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів; 

- виконання нормативних вимог щодо навчання та виховання учнів;

- координація навчально-виховної діяльності вчителів та організації їхньої взаємодії в педагогічному процесі;

- вивчення та впровадження в практику сучасних освітніх технологій;

- конкурси методичних знахідок серед педагогів РМО.

   2.2. Головним завданням РМО є:

- розроблення, апробація та впровадження новітніх освітніх технологій і систем, перспективного педагогічного досвіду, поліпшення на цій основі організації науково-методичної роботи;

- організація діяльності наукового товариства учнів, підготовка та проведення предметних олімпіад з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів юних науковців тощо;

- проведення системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педаго­гів, вивчення, узагальнення та впровадження їхнього педагогічного досвіду, делегуван­ня кращих педагогів на конкурси професійної майстерності, навчально-методичної та науково-дослідної роботи.

3. Організація роботи районного методичного об'єднання вчителів
3.1. Роботу вчителів у межах РМО організовано на засадах гуманізації, демократизації, взаємоповаги, взаємодопомоги та взаємоконтролю.
3.2. Роботу РМО організує його голова.
4. Обов'язки та права голови районного методичного об'єднання вчителів
4.1. Голова РМО:
- аналізує роботу кожного члена РМО щодо організації навчально-виховного процесу з предметів, що є складовими РМО;
- забезпечує організацію заходів, спрямованих на професійне зростання вчителів, зо­крема молодих спеціалістів;
- визначає функціональні обов'язки та ступінь відповідальності членів РМО за їх виконання;
- відповідає за ведення документації РМО;
- вивчає та аналізує роботу РМО, складає списки необхідної науково-методичної літе­ратури, технічних засобів навчання;
- створює банк даних педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить із ними членів РМО;
- створює аудіо- та відеотеку кращих освітянських доробок РМО;
- спрямовує свою роботу на виявлення, апробацію та впровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду, новинок навчально-методичної літератури, новітніх освітніх технологій та досягнень сучасної науки;
- проводить засідання РМО не менше як два рази на рік згідно з планом;
- складає план роботи на поточний навчальний рік, який узгоджує з членами РМО. План роботи затверджує  рада районного методичного кабінету;
- звітує про роботу РМО на раді районного методичного кабінету.
   4.2. Голова РМО має право:
- на відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів з предмета, що є складовим РМО;
- звертатися за консультацією до завідуючого районним методичним кабінетом із проблем організації науково – методичної діяльності РМО;
- вносити пропозиції до районної атестаційної комісії щодо підвищення кваліфікаційної категорії чле­нів РМО;
- рекомендувати вчителям різні форми підвищення кваліфікації;
- виносити на розгляд Ради районного методичного кабінету питання щодо заохочення вчителів, членів РМО.
5. Обов'язки вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
   5.1. Учителі, які входять до складу РМО, повинні:
- організувати свою навчально-виховну роботу з урахуванням основних завдань діяль­ності району, науково-методичної проблеми  РМО;
- організувати свою діяльність з питань удосконалення фахової майстерності;
- створити своє портфоліо.
6. Права вчителів, які входять до складу районного методичного об'єднання вчителів
   6.1. Учителі, які входять до складу РМО, мають право:
- звертатися до районного методичного кабінету з проханням про відрядження на курси, семінари, тренінги з питань підвищення фахової майстерності;
- вносити пропозиції  на розгляд ради районного методичного кабінету щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу в районі;
- вносити пропозиції щодо організації та змісту проведення  атестації вчителів;
- звертатися за консультацією з питань організації навчальної  та методичної діяльності до методистів РМК.
 
7. Документація районного методичного об'єднання вчителів
 
         РМО розробляє та систематично веде свою документацію відповідно до переліку:
- положення про РМО;
- план роботи на поточний рік з аналізом  роботи РМО за рік, що минув;
- протоколи засідань РМО;
- план атестації вчителів, план проходження курсів підвищення кваліфікації, банк даних про вчите­лів: якісний та кількісний склад;
- методична база передового педагогічного досвіду вчителів, членів РМО.
 
8. Керівництво діяльністю районного методичного об'єднання вчителів
8.1. Керівництво діяльністю РМО здійснюють методисти районного методичного кабінету відповідно до галузей науки.
                                                                                       
ПОЛОЖЕННЯ
про районну школу перспективного педагогічного досвіду
1.      Загальні положення
1.1. Дане Положення визначає нормативно-правові, змістовно-діяльнісні основи функціонування районної школи перспективного педагогічного досвіду (далі - Районна школа).
1.2. Школа передового педагогічного досвіду (ШППД) є однією з форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, вихователів, керівників шкіл та дошкільних закладів, формою поширення й упровадження передового педагогічного досвіду, а також формування й удосконалення його.
1.3. Районна школа - це базовий майданчик, діяльність якого передбачає систематизацію й популяризацію передового педагогічного досвіду, вирішення окремої освітньої проблеми та підвищення професійної майстерності  педагогічних працівників регіону. Районна школа створюється в закладах освіти на базі індивідуального або колективного досвіду педагогічної та управлінської діяльності, який є соціально значущим для оновлення регіональної системи освіти та характеризується високою ефективністю  й результативністю його запровадження.
1.4. У своїй діяльності Районна школа керується Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", Положенням  про  загальноосвітній  навчальний  заклад,  Положенням  про районний  (міський)  методичний  кабінет,  іншими  нормативно-правовими актами України в галузі освіти, цим Положенням.
 
2. Мета, завдання та напрями діяльності районної школи перспективного педагогічного досвіду
 2.1. Метою діяльності Районної школи є прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в широку педагогічну практику, сприяння розвитку професійної майстерності освітян району.
2.2.  Основними завданнями Районної  школи є:
- пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем педагогічної та управлінської діяльності;
- удосконалення фахової компетентності та педагогічної майстерності педагогів і управлінців - слухачів Районної школи;
- інформаційно-методичний і змістово-технологічний супровід проблеми, над якою працює школа;
- створення організаційно-методичних умов для практичного засвоєння технології досвіду та пошуку власних оригінальних підходів до вирішення проблем оновлення освіти.
2.3. Районна школа працює протягом навчального року з постійним складом слухачів (5-10 осіб) за визначеним навчальним планом і розкладом. Навчальний план складається керівником школи та затверджується радою методичного кабінету відділу освіти.
2.4. Слухачами Районної школи є вчителі та управлінці загальноосвітніх навчальних закладів, які бажають ознайомитись з науково-теоретичними та практичними засадами досвіду.
2.5. Діяльність Районної школи здійснюється за усіма освітніми  напрямами, серед яких найбільш актуальними є:
•   сучасні підходи до управління закладом освіти;
•   модернізація змісту дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
•   шляхи створення інноваційного освітнього простору;
•   використання  телекомунікаційних  проектів  у навчально-виховному процесі;
•   психолого-педагогічні та методичні аспекти роботи з обдарованими дітьми;
•   формування національної свідомості особистості;
•   роль    соціально-психологічної   служби   в    організації   навчально-виховного процесу;
•   соціальне партнерство закладу освіти.
2.6. Організаційно-методичними  формами діяльності Районної  школи можуть бути:
•      науково-практичні конференції, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти тощо;
•      моделювання навчальних занять, позакласних заходів;
•      обговорення та рецензування педагогічних та управлінських проектів;
відвідування слухачами уроків та позакласних заходів у керівника школи ШППД,
практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виготовлення саморобних наочних посібників,
•      лекції;
•      консультації;
·                    співбесіди,
•      самостійна робота слухачів щодо опрацювання відповідної літератури та застосування в навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи, елементів інноваційних технологій та ін.
2.7. Районну  школу очолює педагогічний працівник, досвід якого пройшов апробацію,  неодноразово  підтвердив високу результативність, схвалений радою  районного методичного кабінету і рекомендований до впровадження.
2.8. Керівник Районної  школи:
•     безпосередньо організовує всю роботу Районної школи і несе відповідальність за стан і результати діяльності школи;
•     формує план роботи Районної  школи, подає його на затвердження до районного методичного кабінету та організовує роботу з його виконання;
•     підтримує ініціативи, інноваційний пошук педагогічних працівників, слухачів школи;
•     сприяє розвитку педагогічної творчості серед слухачів;
•     здійснює моніторинг досягнень педагогічних працівників – слухачів школи.
 2.9. Керівник Районної школи має право на відвідування й аналіз уроків, позакласних занять слухачів школи з метою оцінки результативності впровадження проблеми та її корекції, ознайомлення з рівнем їх роботи та надання допомоги в застосуванні набутого досвіду.
2.10. Статус Районної  школи може бути наданий дошкільному, загальноосвітньому, позашкільному навчальному закладу незалежно від форми їх власності та підпорядкування терміном на п'ять років.
 2.11. Районні  школи один раз на два роки  звітують про результати своєї діяльності на  засіданнях колегії відділу освіти чи раді районного методичного кабінету.
2.12. Усі звітні матеріали проходять експертизу з метою визначення ефективності діяльності Районної  школи.
 
3. Управління діяльністю районної школи перспективного педагогічного досвіду
3.1.    Науково-методичний  супровід  Районних  шкіл здійснює районний методичний кабінет відділу освіти   
3.2.    Районний методичний кабінет відділу освіти надає Районним школам постійну практичну допомогу, проводить з керівниками науково-методичні семінари, вивчає і презентує кращий досвід роботи шкіл на районній педагогічній виставці.

 ПОЛОЖЕННЯ 
про районну школу педагогічної майстерності
1.      Загальні положення
1.1. Дане Положення визначає нормативно-правові, змістовно-діяльнісні основи функціонування районної школи педагогічної майстерності (далі - ШПМ).
1.2. Школа педагогічної майстерності –це добровільне об’єднання вчителів із високою творчою активністю, власним баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами своєї практичної діяльності, робота яких спрямована на вдосконалення фахового рівня кожного учасника школи.
 
2. Мета, завдання та напрями діяльності районної школи педагогічної майстерності
2.1.     ШПМ організовуються районним відділом освіти, районним методичним кабінетом як міжшкільні об’єднання вчителів. Пропозиції про створення школи педагогічної майстерності подають: учителі, керівники методичних об’єднань, рада методичного кабінету.
2.2.     Керівником ШПМ призначається (обирається) особа, яка досягла найкращих результатів у вирішенні завдань навчально-виховного процесу.
2.3.     ШПМ працює з постійним складом учасників (5-6 осіб) за певним навчальним планом та розкладом занять протягом 1-2 навчальних років (кожен учасник проводить щонайменше 2 заняття на базі своєї школи).
2.4.     Зарахування до шкіл педагогічної майстерності проводиться методичним кабінетом з урахуванням бажання педагогічних працівників.
2.5.     Навчальний план занять цієї школи складається керівником з урахуванням пропозицій учасників та з допомогою працівників методкабінету, обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Заняття мають науково-практичний характер.
2.6.     У ШПМ застосовуються різні форми  навчальної, науково-методичної роботи:
-               опрацювання наукової та методичної літератури з визначених проблем;
-               знайомство з передовим педагогічним досвідом роботи над розв’язанням поставлених проблем;
-               практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів та їх апробація;
-               взаємо відвідування слухачами уроків та позакласних заходів із метою професійного вдосконалення, вироблення оптимальних форм і методів роботи;
-               семінарські заняття;
-               співбесіди;
-               дискусії;
-               розробка методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.  
 
3. Управління діяльністю районної школи педагогічної майстерності
3.1.    Науково-методичний  супровід  шкіл педагогічної майстерності та вивчення результативності їхньої діяльності  здійснює районний методичний кабінет відділу освіти   
3.2.    Районний методичний кабінет відділу освіти надає Районним школам постійну практичну допомогу, проводить з керівниками науково-методичні семінари, вивчає і презентує кращий досвід роботи шкіл на районній педагогічній виставці.

           ПОЛОЖЕННЯ
про районну творчу лабораторію
(проблемну лабораторію)
1.      Загальні положення
1.1. Дане Положення визначає нормативно-правові, змістовно-діяльнісні основи функціонування районної творчої лабораторії (або проблемна лабораторія).
1.2. Творча лабораторія є методичною формою роботи, що об’єднує вчителів-практиків, які займаються освітньою діяльністю з певних напрямів.
 
2. Мета, завдання та напрями діяльності районної школи педагогічної майстерності
2.1. Проблеми, що розглядаються в рамках роботи лабораторії, охоплюють питання навчання, виховання та розвитку учня й учителя в різних освітніх системах.
2.2. Важливим елементом функціонування творчої лабораторії є співпраця з науковцями, оскільки результати експериментальної роботи мають бути проаналізовані та популяризовані серед широких кіл освітянської громадськості.
2.3. Творча лабораторія може охоплювати учителів різного фаху і категорій, представників органів управління освітою та інституту післядипломної педагогічної освіти, адже вона розробляє інноваційні методи та форми навчально-виховного процесу.
2.4. Робота лабораторії може будуватися на очно-заочному принципі, тобто деякі проблеми, що вимагають групової взаємодії під керівництвом тренера (керівника), можуть вирішуватися під час круглих столів, семінарів, тренінгів, зустрічей тощо. Інші ж можуть відпрацьовуватися дистанційно у вигляді домашнього завдання чи самостійної роботи слухачів лабораторії, що проводиться в перервах між заняттями.
2.5. план роботи творчої лабораторії  передбачає наявність проблеми, що вивчається або вдосконалюється, керівника, провідних спеціалістів (3-5 вчителів з високою кваліфікацією та педагогічним званням), а також слухачів із різних шкіл і фахів.
   У плані роботи  зазначаються також мета й завдання функціонування лабораторії та 3-4 засідання на рік із темами, термінами, формою проведення і відповідальними.
    Передбачається наявність домашнього завдання та проблем для самостійного опрацювання з посиланням на відповідну літературу.
2.6. Термін дії лабораторії обмежується наявністю запитів та зацікавленістю педагогів у вирішенні проблеми Це може бути в середньому 5-7 років.
2.7. Необхідною умовою є публікації результатів діяльності в педагогічній пресі, узагальнення матеріалів у вигляді видавничої діяльності.

3. Управління діяльністю районної школи педагогічної майстерності
3.1.    Науково-методичний  супровід  творчої лабораторії та вивчення результативності її діяльності  здійснює районний методичний кабінет відділу освіти   
3.2.    Районний методичний кабінет відділу освіти надає  постійну практичну допомогу, проводить з керівниками науково-методичні семінари, вивчає і презентує кращий досвід роботи шкіл на районній педагогічній виставці.

 

Положення
про творчу групу в системі науково-методичної роботи
педагогічних працівників
1.  Загальні положення
1.1. Творча група створюється відповідно до Законів України "Про загальну середню освіту”, "Про вищу освіту” та є однією з форм діяльності педагогічних працівників у системі методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Творча група об’єднує педагогів, які працюють за обраною фаховою, методичною проблемою.
1.2. Метою творчої групи є підвищення професійної компетентності педагогічних працівників та залучення їх до науково-дослідницької роботи.
1.3. Завдання творчої групи:
- поглиблене вивчення досягнень сучасної науки з обраної науково-педагогічної проблеми, впровадження їх у практику;
- врахування рекомендацій педагогічної науки, їх апробація, внесення коректив та пошук оптимальних шляхів реалізації;
- застосування результатів наукових досліджень, розробка рекомендацій щодо їх реалізації, створення, вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;
- сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, застосуванню сучасних прийомів і методів навчання;
- моделювання та апробація авторських моделей досвіду;
- підвищення рівня фахової майстерності;
- сприяння самовираженню особистості педагогів у процесі професійної діяльності, курсової та міжкурсової підготовки;
- моніторинг ефективності використання освітніх технологій у навчально-виховному процесі.
1.4. Творча група створюється на добровільних засадах з числа найбільш досвідчених і теоретично підготовлених педагогічних працівників, які виявили інтерес і бажання до розробки науково-методичної проблеми.
1.5. Орієнтовний склад творчої групи – 3 - 15 осіб.
1.6. Творчі групи формуються на різних рівнях управління методичною роботою: шкільному, районному, міському.

2. Види творчих груп
2.1. Творчі групи в залежності від проблеми дослідження, змісту, обсягу завдань, над якими вони працюють, поділяються на два типи:
- творчі групи, які працюють над упровадженням результатів наукових досліджень (над відповідною науково-методичною проблемою),
- творчі групи, діяльність яких спрямована на вивчення і впровадження відомого перспективного педагогічного досвіду.
2.2. Відповідно до затраченого часу на виконання обсягу визначених завдань творчі групи поділяються на довготривалі та короткотривалі.
Термін участі педагогів у довготривалих творчих групах – від 1 до 3 років; короткотривалих – до 3 місяців.
2.3. Короткотривалі творчі групи поділяються на:
2.3.1. Динамічні творчі групи, які створюються з педагогів різного фаху, об’єднаних спільною науково-методичною проблемою, що досліджується методичними об’єднаннями, педагогічним колективом. Їх склад і термін роботи визначаються виробничою необхідністю.
2.3.2. Ініціативні творчі групи, що створюються з метою розробки певного методичного заходу, засідання педагогічної ради тощо. Кількісний склад – не обмежений. Діяльність їх носить тимчасовий характер.
2.3.3. Фокусні творчі групи, які створюються з контрольно-діагностичною, гносеологічною, корекційною чи контрольно-прогностичною метою для пошуку оптимального варіанта вирішення чітко окресленої проблеми. Робота групи в складі 5-7 осіб триває 30-40 хв. і визначає основні напрямки розв’язання проблеми відповідно до поставленої мети.
2.3.4. Профільні творчі групи, що об’єднують педагогів однієї освітньої галузі, які досліджують одну й ту ж проблему. Вони можуть бути також довготривалими.
 
3. Орієнтовні напрямки діяльності творчої групи
3.1. Організаційний – забезпечує створення творчої групи із залученням до її роботи педагогів-практиків, які впроваджують у навчально-виховний процес нові технології навчання та виховання, беруть участь в апробаціях авторських моделей, науково-практичних конференціях, семінарах, науково-практичних семінарах, методичних об’єднаннях тощо.
3.2. Діагностичний – передбачає експертну оцінку створення і впровадження ефективних технологій навчання, виховання, управління.
3.3. Інформаційний – сприяє підготовці за результатами роботи творчої групи узагальнюючих матеріалів та забезпечує ознайомлення з ними педагогічної громадськості.
3.4. Креативний – забезпечує розвиток творчого потенціалу педагогів, їх самореалізацію у різних видах діяльності.
 
4.  Алгоритм діяльності творчої групи
4.1. Глибоке вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, засвоєння існуючого досвіду.
4.2. Розробка моделей, схем, рекомендацій з використанням досягнень науки.
4.3. Створення та апробація перспективного педагогічного досвіду з проблеми. Підготовка методичних порад.
4.4. Поширення досвіду: виступ перед педагогічними працівниками, висвітлення в засобах масової інформації, практична демонстрація, консультування, проведення педрад, засідань методичних об’єднань, семінарів-практикумів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо.
 
5. Спрямування діяльності членів творчої групи
Члени творчої групи:
5.1. Формують банк бібліографічних даних з проблеми, яка досліджується; працюють в архівах та бібліотеках з історичними та сучасними джерелами інформації.
5.2. Знайомляться з поширенням та становленням педагогічних інновацій на практиці. Моделюють, розробляють схеми, рекомендації та поради щодо їх застосування.
5.3. Відпрацьовують індивідуальні методики трансформації інновацій та сучасних технологій у практику навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки досвіду педагогів та умов загальноосвітніх навчальних закладів регіону.
5.4. Сприяють створенню перспективного педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми.
5.5. Апробують, коригують, уточнюють розроблені рекомендації.
5.6. Виступають з лекціями, доповідями, повідомленнями, пропагують досвід широкому загалу педагогічних працівників під час виступів на засіданнях методичних об’єднань і педагогічних рад, семінарах, конференціях, у засобах масової інформації, практикують проведення відкритих та показових уроків тощо.
 
6. Організація роботи творчої групи
6.1. Роботу творчих груп організовують і спрямовують керівники загальноосвітніх навчальних закладів та працівники методичних та науково-методичних служб.
6.2. Специфіка діяльності творчої групи визначається планами загальноосвітніх навчальних закладів, методичних та науково-методичних служб.
6.3. Ефективність діяльності творчих груп забезпечують методичні та науково-методичні служби, які визначають конкретні завдання, координують плани з урахуванням рівня підготовки кадрів, специфіки викладання навчальних предметів, фахової чи методичної проблеми.
6.4 Результати діяльності творчих груп розглядаються на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад, рад методичних та науково-методичних служб.
6.5. Керівництво творчою групою здійснює досвідчений педагог: вчитель, представник адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, методист, (завідуючий) методичного кабінету  відділу, управління освіти районної державної адміністрації, міської ради, який забезпечує організацію роботи з планування та діяльність групи.
6.6 Планами творчих груп передбачаються заходи відповідно до вимог розділів 1 - 6 даного Положення.
6.7. Склад творчих груп та їх керівники затверджуються відповідними наказами органів управління освітою.
6.8. Кількість засідань творчих груп протягом року може варіюватися від 2 до 5.
6.9. У рамках засідань творчих груп використовуються такі форми організації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти, круглі столи, майстер-класи тощо. Специфікою роботи творчих груп є перевага дискусійних та активних методів спілкування, презентацій та панорам творчих здобутків.
 
7. Орієнтовні вимоги до рекомендацій за результатами роботи творчої групи
7.1. Коротке обґрунтування актуальності проблеми, концепції, ідеї.
7.2. Обґрунтування основних положень, принципів, форм, методів, прийомів роботи та рекомендацій щодо їх упровадження в практику роботи педагогів.
7.3. Висновки.

 

ПОЛОЖЕННЯ
про динамічну групу педагогів

 

1. Динамічна група об’єднує вчителів (можливо різних за фахом), що досліджують якусь єдину науково-методичну проблему.
2. Відмінність динамічної групи полягає в тому, що вона може не мати постійного складу, кожний учитель за власним бажанням може перейти із однієї групи до іншої.
Участь вчителя в такій мобільній групі дає йому змогу займатися дослідженням цікавої теми, реалізувати себе, поділитися своїм досвідом з іншими, самовдосконалюватися. Мобільність забезпечується вільним переходом педагогів з однієї групи до іншої в тому разі, якщо вони відчули підвищення фахової компетенції з проблем, які опрацьовуються.
3. Динамічні групи створюються при районних  методичних кабінетах, у навчальних закладах, в структурі РМО (ШМО).
Особливо ефективною формою методичної роботи вони є в сільських малокомплектних школах.
4. Основними завданнями динамічної групи є:
-  підвищення фахової компетентності вчителів, формування нового педагогічного світогляду;
-  створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.
 
5. Термін дії динамічної групи визначається відповідно до проблеми дослідження, змісту, обсягу завдань, які вона виконує. Він може бути і довготривалим.
 
6. Пріоритетними напрямками діяльності динамічних груп вважаються:
-   апробація, адаптація, впровадження навчальних технологій навчання, виховання, управління;
-   вдосконалення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу;
-   моделювання, узагальнення, вивчення, впровадження ППД;
-   поширення ППД;
-   розробка моделей, схем, пам’яток, посібників рекомендацій щодо піднесення якості навчально-виховного процесу.
 
7. Колективною роботою динамічних груп (результатом) може бути:
-   цільова комплексна програма,
-   концепція,
-   модель;
-   пакет документів, які забезпечують функціонування  методичної служби;
-   методичні рекомендації щодо впровадження конкретних інноваційних технологій та інші.
 
8. Рекомендуються такі актуальні науково-методичні проблеми для поглибленого опрацювання динамічними групами:
-   Організація роботи з обдарованими дітьми.
-   Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.
-   Впровадження проектних технологій.
-   Впровадження особистісно орієнтованих технологій.
-   Впровадження здоров’язберігаючих технологій.
-   Організація контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Категорія: Положення | Додав: ЗавРМК (23.10.2012)
Переглядів: 969 | Теги: районні методичні формування, Положення | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Учитель року 2017
Учитель року-2017
Графік олімпіад
Графік проведення
ІІ етапу
Всеукраїнських
учнівських олімпіад
2016-2017 н.р.
Результати
Результати ІІ етапу
Всеукраїнських
учнівських олімпіад
2016-2017 н.р.
Пошук
Корисні посилання