Моніторинговим дослідженням охоплено всі 29 загальноосвітніх шкіл району (5 міських і 24 сільські школи), в яких навчалося 309 дітей першого класу, з них 162 – в сільських школах. До моніторингових досліджень були залучені вчителі 1 класу та практичні психологи навчальних закладів, якими було використано ряд методик: «Навчальна мотивація» (за М. Гінзбургом), «Графічний диктант» (за Д.Ельконіним), «Виключення», «Візерунок», «Будиночок», «Намисто» (І.Агрінської), «Сходинки», «Малюнок людини» (Ф.Керна – Я. Йєрасика). Результати діагностики засвідчили,  що у 32%  (98) дітей високий рівень готовності до навчання в школі, у 58% (173) дітей – середня готовність до навчання в школі, а в 10% (39) дітей – низька готовність до навчання в школі.

В зв’язку з цим корекції мотивації готовності потребували 3% дітей, корекції зорово-моторної координації потребували 8% дітей, корекції зорового сприймання і цілісного образу - 10% , корекції слухової пам'яті - 7% дітей, та корекції фонематичного слуху - 8% дітей.

Для розвитку даної категорії дітей з ними та з їх батьками фахівцями психологічної служби, педагогами була проведена відповідна робота з використанням різноманітних методів та прийомів. Найбільш дієвими стали ігрові методи навчання, які майже щодня застосовувалися під час уроків, корекційно-розвивальних та навчально-розвивальних заняттях. Дуже ефективними були також релаксаційні хвилинки, психогімнастичні вправи, фізкультхвилинки, пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, що сприяли кращому засвоєнню навчального матеріалу. Розвиток пізнавальних процесів учнів супроводжувався рядом вправ та ігор, в які діти грали на перервах та під час перебування на ГПД. За потребою батькам проблемних дітей надавалися відповідні консультації та поповнювалися інформаційні стенди для батьків різноманітною інформацією щодо навчання та виховання дітей.

У березні 2013 р. було проведено повторне психодіагностичне обстеження готовності дітей до навчання в школі за експрес-методикою вивчення інтелектуального розвитку дітей, що включала в себе: дослідження просторових уявлень та просторового орієнтування; дослідження узагальнення змістового матеріалу з опорою на наочність;  узагальнення наочного матеріалу на основі перцептивних дій; визначення здатності розкривати причиново-наслідкові зв'язки у наочно зображеній ситуації;  та дослідження інтелектуальної діяльності дитини на вербальному матеріалі. Провівши повторне психодіагностичне обстеження слід зазначити, що у порівнянні з попереднім дослідженням значно збільшилася кількість дітей  (35%) з високим рівнем готовності до навчання в школі. Під час виконання роботи ці діти працюють старанно, уважно, у пам'яті утримують усі правила які були поставлені перед ними, якщо роблять помилки то самостійно їх виправляють. В цих дітей сформована внутрішня позиція школяра. У 62% дітей - середня готовність до навчання в школі. Ці діти приймають усі правила, але під час виконання забувають про них, помилок у своїй роботі не помічають, швидко стомлюються. В 3% дітей - низька готовність до школи. У них виникали ускладнення при виконанні завдань. Під час копіювання малюнка у дітей виникали труднощі, їм було важко його скопіювати. У цих дітей не сформована внутрішня позиція школяра, діти не в змозі прийняти всі правила, які пропонував їм дорослий. Під час виконання завдань учні стомлюються, допускають помилки, працюють тільки з допомогою педагога.

Порівнюючи діагностичну роботу на початку навчального року та на кінець року, можна зробити загальний висновок, що кількість дітей з високим рівнем збільшилось на 3%, з середнім рівнем на 4%, з низьким рівнем знизилось на 7%, завдяки тому що проводилась відповідна робота практичними психологами та педагогічним колективом з даною категорією дітей та їх батьками.

На жаль, за результатами дослідження в цьому навчальному році 3% дітей  мають низький рівень готовності до школи. В основному це діти сільської місцевості, що не були охоплені дошкільним вихованням та мають вади в розвитку і оформлені на навчання за індивідуальним планом.

Рекомендації:

 1. Районному методичному кабінету:

1.1. Дотримуватися принципу наступності ДНЗ та початкової ланки.

1.2. Проводити психолого-педагогічні семінари для вчителів початкових класів.

2. Практичним психологам, педагогам закладів освіти:

2.1. Використовувати різні методи і прийоми для кращої сформованості необхідних передумов навчальної діяльності.

2.2.  Використовувати інноваційні технології, такі як: казкотерапія, пісочна терапія, Ейдетика (мнемотехніка), ТРВЗ технологія (теорія розв'язку винахідницьких задач).

2.3. Про результати діагностичної роботи повідомляти батьків дітей та надавати їм відповідні рекомендації.

Методист районного методичного кабінету                                            Т.Бондаренко