Порядок денний

І. СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ з теми «Екологічне виховання на уроках математики та в позакласній роботі»

Місце проведення: Тишківська ЗШ І-ІІІ ст. №1

 ПЛАН

Теоретичний блок

1.  Екологічне виховання на уроках математики та в позакласній роботі: форми і методи (Калашник О.А., керівник РМО вчителів математики)

2.  Екологічне виховання школярів через навчально-методичне забезпечення викладання математики (аналіз підручників) (Грицак Т.А., вчитель  математики Гаївської ЗШ) 

Практичний блок

1. Відвідування уроків математики з метою спостереження за  методами і формами роботи (Чекун Н.І., Врадій Н.М., вчителі математики Тишківської ЗШ №1)

2.  Творчі звіти вчителів, що атестуються: Чекун Н.І., Врадій Н.М., Гукова С.А.

3.  Позакласний захід: конкурс усного рахунку (фрагмент) 

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

 По першому питанню слухали  Калашник О.А., керівника РМО, яка ознайомила з формами  і методами забезпечення екологічного виховання на уроках математики.

 Було зазначено, що на першому етапі формування екологічних переконань найбільш доцільне використання методів інформаційно-повідомлюючого характеру: розповідь, евристична бесіда, розв’язування задач. В їх реалізації основна роль належить вчителю, який в процесі повідомлення інформації виділяє ту чи іншу природоохоронну ідею, орієнтує на неї увагу учнів, виключаючи при цьому виникнення помилкових думок і суджень. В накопиченні знань про явища соціальної дійсності, необхідних для обґрунтування думки, що виникла, введенні і закріпленні її у внутрішньому плані особистості школяра найбільш результативними виявились: бесіда, спостереження, робота з літературою, екскурсії. При закріпленні екологічних знань у внутрішньому плані і прояві дієвої сторони переконань, що утворилися на їх основі, найбільш ефективними є: бесіди проблемно-узагальнюючого характеру, уроки-конференції, семінари, тематичні ранки. Творчий рівень пізнавальної активності на всіх етапах формування екологічних переконань забезпечується як змістом ввідної інформації, так і способами її передачі та організацією діяльності по її засвоєнню.

Відбір методів навчання повинен насамперед забезпечувати обґрунтоване підведення учнів до свідомого засвоєння екологічних і природоохоронних ідей. Це може відбутися як у процесі пояснення навчального матеріалу, так і в процесі засвоєння самими учнями. З прийомів пояснення матеріалу найбільш придатними для цієї мети є ті, що засновані на логічних умовиводах: індукції і дедукції. Враховуючи, що матеріал екологічної і природоохоронної спрямованості на уроках математики не є основним, а тільки пов’язаний з ним логічно, у відборі методів навчання повинен переважати індуктивний підхід.

Методи навчання, які застосовує вчитель для формування екологічних переконань учнів, повинні забезпечувати їх активну пізнавальну діяльність протягом усього процесу засвоєння екологічних знань. У зв’язку з цим головне місце в системі роботи вчителя повинні зайняти проблемно-пошукові методи. Можуть бути використані, наприклад, такі частково-пошукові завдання: на передбачення наслідків дії екологічних факторів; на планування дослідження; на домислення певних ситуацій; на пояснення ситуації; на вибір раціонального засобу застосування природних ресурсів; на передбачення можливих наслідків своєї діяльності чи діяльності інших людей.

При плануванні екологічного виховання на уроках математики добір методів навчання повинен забезпечувати високий ступінь самостійності учнів під час виконання завдань з екологічної тематики. У зв’язку з цим, поряд з методами організації навчальної діяльності під керівництвом вчителя, слід застосовувати методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них повинні мати: робота з книжкою та додатковою інформацією; підготовка рефератів і повідомлень; складання і розв’язування математичних задач на основі фактичного матеріалу екологічного чи природоохоронного змісту; виконання завдань дослідницького характеру.

Важливою вимогою до методів навчання є те, що вони повинні стимулювати інтерес до еколого-математичного матеріалу і сприяти розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій. Можливі напрями екологічного виховання учнів такі: розкриття математичних закономірностей окремих явищ природи; з’ясування ролі математики, математичного моделювання у розв’язанні екологічних проблем; виховання екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища.

Практика роботи вчителів показує, що формування в учнів екологічних знань у процесі викладання математики може відбуватися в таких формах навчальної діяльності: розв’язування задач, підібраних учителем; складання задач учнями; побудова діаграм, графіків; короткі повідомлення на уроці; тематичні заняття гуртка, екскурсії; написання рефератів, оформлення планшетів, альбомів. Проте природоохоронна освіта не під силу вчителеві одного предмета, в тому числі і вчителеві математики, це робота багатопланова і має реалізовуватися в певній комплексній системі за участі вчителів початкових класів і вчителів-предметників. З іншого боку, у позаурочній роботі, в системі самонавчання і мати не лише прикладний, але й пізнавальний та дослідницький характер.

  Учасниками семінару відвідано та обговорено відкриті уроки математики у 6 класі з теми "Основна властивість пропорції. Золота пропорція" (вчитель Чекун Н.І.) та у 7 класі "Мовою математики про ліс" (вчитель Врадій Н.М.)

      Вчителі активно обговорювали можливості організації екологічного виховання на уроках математики, пропонували різні форми роботи з дітьми, спробували знайти підтримку даного питання в діючих підручниках.

      Врадій Н.М. та Чекун Н.М. представили колегам звіти по роботі над проблемним питанням та поділилися досвідом організації гри-змагання з усного рахунку.

З проблеми «Екологічне виховання на уроках математики та в позакласній роботі» вчителями математики надані такі рекомендації:

1.      Впроваджувати екологічне виховання під час викладання математики як один з можливих шляхів вирішення сучасної проблеми людства. Для цього використовувати різі форми організації навчально-виховної роботи (урок, позакласний захід, тематичні заняття гуртка, екскурсії, інтегровані уроки, тематичні семінари, конференції та ін.), методи  та прийоми (розв’язування задач, підібраних учителем; складання задач учнями; побудова діаграм, графіків; короткі повідомлення на уроці; написання рефератів, оформлення планшетів, альбомів, тематичних малюнків та ін.)

2.      Використовувати задачі екологічного спрямування, зібрані вчителями Тишківської ЗШ №1.

3.      Пам’ятати, що  матеріал екологічної і природоохоронної спрямованості на уроках математики не є основним, а тільки пов’язаний з ним логічно, тому відбір методів навчання повинен відповідати всім вимогам до сучасного уроку математики.

По другому питанню виступила Калашник О.А., завідуюча РМК, яка:

- ознайомила присутніх з результатами районної олімпіади з математики та з результатами моніторингу навчальних досягнень учнів 5 класів;

-  повідомила, що на районний конкурс науково-дослідницьких робіт не надійшло ні однієї роботи з математики,

- нагадала про необхідність  виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.08.2012 р. № 882 «Про використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» та листом МОН від 06.08.2012 р № 1/9-552 «Про використання навчальної літератури», якими наголошено, що в організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

- нагадала про рекомендації КОІППО щодо створення папок з інструктивно- методичними  та тематичними матеріалами.

Керівник РМО вчителів математики                                                     О.Калашник