Неділя, 17.12.2017, 12:07
Районний методичний кабінет
відділу освіти, молоді та спорту
Добровеличківської райдержадміністрації
Вітаю Вас Гость | RSS
///
Меню сайту
Категорії розділу
Методичні рекомендації [15]
Довідки, інформації [0]
Листи [1]
Плани роботи [1]
Статистика
...
Всього: 103
Нових за місяц: 1
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0

Хлопців: 29
Дівчат: 73
Форма входу
Погода
Головна » Файли » Психологічна служба » Методичні рекомендації

Методичні рекомендації працівникам психологічної служби закладів освіти щодо діяльності у 2012-2013 навчальному році
31.10.2012, 17:44
[c]Методичні рекомендації працівникам психологічної служби закладів освіти щодо діяльності у 2012-2013 навчальному році
[/c]


1. Зміст діяльності працівників психологічної служби у початковій школі

У 2012-2013 н.р. поступово вступає в дію новий Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462). У загальних положеннях зазначено, що Державний стандарт ґрунтується на засадах особистіснозорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовляє чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти. Відповідно формується вихідна передумова і мета діяльності працівників психологічної служби щодо розвитку школяра у процесі його навчання в початковій школі:
- психологічний супровід має бути орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня;
- дитина має право на прояв і повноцінний розвиток свого потенціалу не залежно від індивідуально-психологічних особливостей, інтересів та схильностей, рівня розвитку в цілому;
- допомога кожному учневі у соціалізації й адаптації до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.
Найважливіше завдання діяльності працівників психологічної служби у початковій школі – збереження психологічного здоров’я дітей.
Головна ідеологія діяльності психологічної служби у початковій школі – це супровід дитини по її життєвому шляху. Це рух разом з нею, поруч із нею, іноді – трохи попереду, якщо треба пояснити можливі варіанти. Педагогічні працівники не можуть змінити внутрішній світ дитини без її власної волі, власного бажання, але можуть взаємодіяти, пропонуючи власні шляхи вирішення тих або інших завдань чи проблем, можуть організувати співробітництво, спрямоване на самопізнання та самовдосконалення.
Діалектика процесу супроводу полягає в тому, щоб допомогти дитині максимально використати надані соціально-педагогічним середовищем можливості для освіти й розвитку і одночасно адаптувати її індивідуальні особливості до умов шкільної і сімейної життєдіяльності.
Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей (навчальних, здоров’язберігаючих, загальнокультурних, громадянських, підприємницьких, інформаційно-комунікативних) та на створення ефективних механізмів їх запровадження.

Наявність внутрішнього зв’язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.
Звертаємо увагу керівників навчальних закладів на необхідність координації зусиль педагогічних колективів, батьків та працівників психологічної служби в реалізації даних завдань.

2. Психологічне забезпечення і соціально-педагогічний супровід інклюзивної освіти
З урахуванням основних тенденцій в освіті визначаються пріоритетні напрями розбудови психологічної служби та окреслюються напрями діяльності, які потребують підвищеної професійної уваги. До таких питань відноситься психологічне забезпечення і соціально-педагогічний супровід інклюзивної освіти.
Шляхи впровадження інклюзивної освіти визначені у змісті Концепції розвитку інклюзивної освіти (затвердженої наказом МОН України від 01.10.2010 р. № 912) в частині навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, передбачають реалізацію корекційно-розвивальної складової особистісноорієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання.
Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти у питаннях впровадження інклюзивної освіти визначена у низці відомчих документів:
1. План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (затверджений наказом МОН України від 11.09. 2009 р. №855).
2. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджений наказом МОН України від 09.12. 2010 р. №1224).
3. Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. №872).
4. План заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 р. №1482).
Основна місія соціального педагога у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами полягає у прилаштуванні освітнього середовища до потреб дитини. Основна мета – забезпечення соціальних потреб дитини з урахуванням її особливостей та можливостей.
З одного боку практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, учителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Психофізіологічні особливості такої дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування знаннями визначаються основними індикаторами, які беруться до уваги при розробці індивідуального плану розвитку. Такий план є динамічним, він відображає основні завдання стосовно розвитку дитини, її досягнення, перспективи. До виконання плану долучаються педагоги, батьки, асистенти, профільні спеціалісти. Практичний психолог в свою чергу координує діяльність, визначає напрями, коригує хід виконання плану. З іншого боку, психолог працює безпосередньо з дитиною, котра має особливості психологічного розвитку, щодо збереження її здоров’я, пошуку та реалізації траєкторії оптимального розвитку, формування позитивної мотивації та стимулювання інтенцій до розвитку.
Актуальним залишається питання застосування психодіагностичного інструментарію і корекційних програм у роботі з вказаною категорією дітей. Щодо першого, то очевидним є прилаштування інструментарію (стимулів) відносно можливостей дитини та критичного вибору методик, які дозволяють використати потенціал дитини (наприклад: для слабозорої дитини малюнки методики «4-й зайвий» повинні бути конкретнішими та більшими за розміром, для дитини зі спастикою кінцівок необхідно домовитися про сигнали, які говорять про відповідність чи невідповідність вибору). Таким чином психолог приймає рішення (за погодженням з працівниками ПМПК або центру психологічної служби системи освіти), які методики включити до діагностичної батареї з метою окреслення психологічного портрету дитини та визначення плану її розвитку.
З урахуванням вади розвитку та потенційних можливостей дитини організовується і психокорекційна робота. Більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть бути долучені до роботи в корекційній групі. Однак психологу необхідно заздалегідь оцінити і продумати альтернативні вправи, виконанню яких не перешкоджає дефект розвитку. Однак, коли мова йде про корекцію чи розвиток окремих пізнавальних процесів, краще організовувати індивідуальні заняття. Результати діагностичної роботи слугують орієнтирами для роботи психолога, педагогів, батьків і самої дитини. Водночас ступінь інтегрованості дитини в освітнє середовище є індикатором ефективності й адекватності психокорекційного впливу.
В узагальненому вигляді основні види робіт практичного психолога і соціального педагога можна визначити так:
- ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливостями протікання захворювання, співбесіда з представниками ПМПК;
- бесіда з дитиною і батьками (визначення можливостей дитини);
- оцінка освітнього середовища відповідно до потреб і можливостей дитини, організація відповідних змін;
- діагностика особистісних особливостей дитини;
- проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми (навчальної програми і програми розвитку);
- проведення зустрічі з батьками, учнями класу (школи), педагогами з метою формування психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами;
- проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості;
- відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі;
- сприяння соціальній інтеграції дитини (залучення до позакласної і позашкільної діяльності);
- моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості дитини, корекція відповідних індивідуальних програм, планів.

3. Профілактика насильства в освітньому середовищі
Проблема кривдження дітей та молоді на сьогоднішній день стає все більш актуальною. Насильство може чинитися як дорослими щодо дітей, так і самими дітьми відносно один одного.
Школа – це місце, де дитина проводить тривалий час свого життя. Саме тут з дітьми мають працювати кваліфіковані працівники – педагоги, фахівці психологічної служби, медичні працівники. Основною метою діяльності педагогічних працівників є не тільки навчання та виховання учнів, а й захист гідності дитини. На превеликий жаль, згідно з даними досліджень, велика кількість дітей стають жертвами шкільного насильства. Серед форм насильства, які існують у навчальних закладах, переважають такі, як: побиття, образи, приниження, копняки, запотиличники, використання образливих прізвиськ, псування майна іншої особи, позбавлення їжі та грошей, неприємні дотики до тіла, бойкот тощо. Всі ці форми насильства мають системний характер, майже не залежать від територіального чинника.
Отже, існує нагальна потреба в удосконаленні системи роботи в навчальному закладі з профілактики правопорушень та насильницьких дій серед дітей, тому що, на думку фахівців, насильство є засвоєною моделлю поведінки. Від агресії як прояву насильницької поведінки можна відучити, завдячуючи спільним зусиллям педагогів, психологів, батьків та самих учнів. Саме така діяльність може сприяти зміні поглядів та моделей поведінки дітей та учнівської молоді, що стосуються насильства.
Працівники психологічної служби у рамках превентивних заходів щодо соціально небезпечних ігор, фізичного насилля та агресивної поведінки в соціальних мережах повинні знайти нові підходи до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні профілактичні програми навчання учнів нових форм поведінки, виховання стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально будувати своє життя. Програми профілактики асоціальної поведінки, призначені для проведення групових занять з учнями та їх батьками, можуть включати:
- групові заняття з розвитку комунікативних навичок як в учнів, так і в батьків;
- групові заняття з профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань;
- групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей;
- групові заняття з батьками підлітків для підвищення рівня обізнаності з питаннь виховання дітей та правових знань, що стосуються їхньої відповідальності та прав, передбачених українським законодавством.
-
4. Профілактика торгівлі дітьми
У новому навчальному 2013 році Міністерство освіти і науки, молоді та спорту рекомендує працівникам психологічної служби:
- вжити соціальних, правових, психолого-педагогічних та інших заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і передумов, що сприяють торгівлі дітьми;
- впроваджувати у навчальних закладах навчальні та виховні програми з протидії торгівлі дітьми;
- вжити заходів для підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі дітьми серед дітей, батьків та осіб, що їх замінюють;
- вжити заходів, що сприяють викоріненню передумов торгівлі людьми, зокрема щодо попередження насильства в сім’ї та дискримінації за ознакою статі;
- під час проведення профілактичних та інформаційно-просвітницьких заходів залучати представників громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій сфері.

Список рекомендованої літератури

Посібники:
1.Кращий досвід роботи регіональних центрів практичної психології і соціальної роботи за 2011 рік: [навчально-методичний посібник] / ( за ред. В.Г. Панка, І.І. Цушка) – К.: Ніка-Центр, 2011. – 167 с.
2.Інформаційно-освітня протиалкогольна програма «Сімейна розмова». Методичний комплекс / кер. авт. кол. Панок В.Г., Вієвський А.М., Лепеха К.І., Лунченко Н.В., Луценко Ю.А., Острова В.Д., Сосновенко Н.В. – К.: Діалог Пресс, 2012. – 100 с.
3.Сімейний щоденник для сімейної розмови / кер. авт. кол. Панок В.Г., Вієвський А.М., Лепеха К.І., Лунченко Н.В., Луценко Ю.А., Острова В.Д., Сосновенко Н.В. – К.: ООО «Компанія Юнівест Маркетинг», 2012. – 64 с.
4.Настільна книга соціального педагога (нормативно-правове забезпечення діяльності) / упоряд. Ю.А. Луценко, В.Г. Панок. – К.: Білоцерківдрук, 2011. – 308 с.
5.Організаційні та функціональні моделі діяльності психологічної служби з формування позитивного ставлення учнів і студентів до здорового способу життя / Цушко І.І., Лунченко Н.В., Панок В.Г. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 84 с.
6.Панок В.Г., Зварич І.М., Чаплак Я.В., Чернописький О.М. Основи психологічного консультування: [навч.-метод. посібник] / В.Г. Панок,
І.М. Зварич, Я.В. Чаплак, О.М. Чернописький. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 272 с.
7.Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник (Текст) / (уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Пертище). – Ужгород: Видавництво Олександри Гаргуші, 2011. – 616 с.: іл.
8.Психолого-педагогічна робота в закладах соціальної реабілітації: [методичний посібник] / За заг. ред. Ю.А. Луценка, Є.Б. Павлової, В.Г. Панка – К.: Видавець: Надтока О. Ф., 2011. – 310 с.
9.Психоконсультування старшокласників, схильних до правопорушень: [навч.-метод. посібник] / І.М. Зварич, В.Г. Панок, Я.В. Чаплак та ін. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 264 с.
10.Психологічне консультування: теорія та практика: [навч.-метод. посібник] / І.М. Зварич, В.Г. Панок, Я.В. Чаплак та ін. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 272 с.
11.Педагогіка успіху: теорія і практика: [навчально-методичний посібник] / Калошин В.Ф., Гоменюк Д.В., Луценко Ю.А. - К.: Інститут професійно-технічної освіти, 2011. – 194 с.
12. Рибалка В.В. Психологія честі та гідності особистості: культурологічні та аксіологічні аспекти: [науково-методичний посібник] / В.В. Рибалка – К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2011. – 428 с.
Матеріали конференцій:
1.Формування здорового способу життя в учнівської та студентської молоді: методичні рекомендації / за ред. І.І. Цушка. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 168 с.
Довідники:
1.Психологічна служба та психолого-медико-педагогічні консультації системи освіти України (показники розвитку за підсумками 2010-2011 навчального року) / Лунченко Н.В., Обухівська А.Г., Панок В.Г. та ін. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 62 с.
Статті:
1.Гаркавенко З.О. Робота з батьками в контексті компетентністного підходу / З.О. Гаркавенко // Директор школи. – 2011. – № 36-С. 5-8
2.Гобот І.Ю. Теоритичні та методичні засади роботи практичного психолога з педагогічним колективом загальноосвітнього навчального закладу / І.Ю. Гобод // Психолог. – 2011. - № 48. – С. 4-7.
3.Ілляшенко Т.Д. Чому дитина втрачає інтерес до навчання / Т.Д. Ілляшенко // Початкова школа. – 2011 р. - №11. - С. 43-45.
4.Ілляшенко Т.Д. Яка вона – інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі / Т.Д. Ілляшенко // Початкова школа. – 2011 р. - № 5. – С. 47-50.
5.Сосновенко Н.В. Згуртованість педагогічного колективу навчального закладу – запорука його успішної діяльності / Практика управління дошкільним закладом // за ред. Омельяненко Н.В. – К.: ТОВ «Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку (МЦФЕР)», 2011. - №4 – С. 24-32.
6.Тінякова А.І. Методика непараметричного дослідження індексу об’єму комунікації учнівського колективу. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т.20, част. 1. – К., 2011. – С. 390-400.

Перелік фахових періодичних видань, рекомендованих для використання в практичній діяльності працівників психологічної служби системи освіти
Назва видання Передплатний індекс Періодичність/обсяг
Видавництво «Шкільний світ»
Газета «Психолог» 23316 2 рази на місяць, 120 сторінок
Газета «Соціальний педагог» 91815 1 раз на місяць, 60 сторінок
Газета «Дефектолог» 90224 1 раз на місяць, 60 сторінок
Газета «Психолог дошкілля» 37648 1 раз на місяць, 60 сторінок
Психолог. Бібліотека 23677 1 раз на місяць
Соціальний педагог. Бібліотека 49407 1 раз на місяць
Електронний додаток до газет 1 раз на місяць
Категорія: Методичні рекомендації | Додав: tambond
Переглядів: 795 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Обласний педагогіч
Обласний педагогічний Марафон Штрихи до портрета Василя Сухомлинського
Учитель року 2018
Учитель року-2018
Новий навчальний рік
Про організацію
навчально-виховного
процесу
у 2017/2018 н.р.
Результати
Результати ІІ етапу
Всеукраїнських
учнівських олімпіад
2017-2018 н.р.
Пошук
Корисні посилання