П`ятниця, 29.03.2024, 01:34
Комунальна установа
"Добровеличківський методичний центр
педагогічної майстерності"
Вітаю Вас Гость | RSS
//
Меню сайту
Категорії розділу
Методичні рекомендації [15]
Довідки, інформації [0]
Листи [1]
Плани роботи [1]
Статистика
...
Всього: 111
Нових за місяц: 0
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0

Хлопців: 31
Дівчат: 79
Форма входу
Погода
Головна » Файли » Психологічна служба » Методичні рекомендації

Для практичних психологів, соціальних педагогів
07.07.2012, 20:56
 Методичні рекомендації
для  практичних психологів, соціальних педагогів щодо проведення соціально-психологічних досліджень у навчальному закладі
    Актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу зумовлена новими соціальними вимогами, стратегічними змінами розвитку освіти України та загальносвітовими тенденціями. Забезпечуючи психологічну складову організації освітнього середовища, працівники психологічної служби системи освіти повинні створити умови, які б сприяли розвиткові індивідуальності кожної дитини, збереженню її здоров'я, формуванню у неї готовності до самостійного життя в суспільстві після завершення навчання.
    Практичний психолог і соціальний педагог є головними діючими особами у системі соціального і психологічного забезпечення на рівні навчального закладу і долучені до вирішення її основних завдань.
     Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є підвищення якості й забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології та соціальної роботи, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу, посилення розвивального і виховного компонентів системи освіти.
     Діяльність спеціалістів психологічної служби має бути спрямована на забезпечення, захист прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища. За такого підходу основну увагу у вибудовуванні траєкторії розвитку служби слід приділити питанню формування професійної компетентності у спеціалістів, готовності до виконання не лише функціональних завдань, а й надання системи послуг, які потребують учасники навчально-виховного процесу: учні, батьки, педагогічні працівники, представники громади.
     Основними завданнями діяльності психологічної служби є:
·        психологічне забезпечення навчально-виховного процесу, індивідуального підходу до кожної дитини на основі її всебічного психолого-педагогічного вивчення;
·        підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, вчителів, батьків;
·        психологічне забезпечення повноцінного особистісного  розвитку дітей на кожному віковому етапі, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
·        профілактика, психологічна і соціально-педагогічна корекція відхилень в особистісному розвиткові учнів.
    Працівники психологічної служби закладів освіти здійснюючи психологічний супровід навчально-виховного процесу, користуються різними методиками роботи. Практика свідчить, що настав час переходу від окремих методик до системних технологій, що спрямовані на вирішення конкретних проблем особистості, де у комплексі присутні діагностика, постановка корекційних задач, планування спільної діяльності практичного психолога, соціального педагога, учителів, батьків, класного колективу, процедури визначення ефективності проведеної роботи.
      Актуальним на сьогоднішній день є проведення соціально-психологічних досліджень у навчальному закладі. Розглянемо структуру досліджень  та вимоги до інструментарію.
Структура програми соціально-психологічного дослідження
1. Визначення проблеми дослідження. Передбачає опис наявної проблемної ситуації та доцільності проведення дослідження.
2.  Визначення предмета і об'єкта дослідження. Обов'язково вказати вікову категорію респондентів. Об'єктом може бути психічне явище, а предметом – окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності й спілкування, взаємозв'язки між психічними явищами, характеристики певних явищ тощо.
3. Висування гіпотези, мети та завдань дослідження.
4. Обґрунтування вибору методів і методик дослідження, їх опис:
4.1. Назва діагностичної методики;
4.2. Автор, літературне джерело;
4.3. Яку функцію, якість, особливість досліджує;
4.4. Інструкція для проведення методики;
4.5. Опитувальник, стимульний матеріал до інструментарію, бланки відповідей;
4.6. Ключ аналізу результатів дослідження;
4.7. Інтерпритація результатів досліджень.
5.  Термін проведення психологічного дослідження.
 
Вимоги до інструментарію
Структура анкети
     Для отримання якісної психологічної інформації необхідно дотримуватися певних правил під час складання анкет.
       Анкета повинна бути складена так, щоб у процесі її заповнення домогтися від респондентів трьох важливих моментів: адаптації респондента до завдань дослідження; досягнення поставленого основного завдання, тобто одержання достовірних відповідей на основні питання досліджуваної проблеми; зняття (усунення) психологічного навантаження, пов'язаного із заповненням анкети.
        Анкета повинна мати коротку і лаконічну назву, яка відбиває тему (проблему) опитування. 
Сама анкета, зазвичай, складається з таких частин:
1. Вступна частина. Вона містить звернення до респондента, яке роз’яснює мету опитування, вказівку щодо правил заповнення, вказує на адресат та характер використання результатів, підкреслює анонімність, роз’яснює спосіб заповнення анкети (інструкція: обвести кружечком, підкреслити та ін.), а також висловлюється подяка (іноді в кінці анкети) за участь в анкетуванні. Завдання цієї частини  зацікавити респондентів темою дослідження і довести важливість їх відповідей, а відтак сформувати установку на активну співучасть у проведенні опитування і щирість відповідей.
2. "Паспортичка”. В цій частині респондента просять повідомити про себе деякі дані (наприклад, стать, вік, місце проживання тощо.). Вибір інших питань для паспортички обумовлений завданнями анкетування.
3. Основні питання. Їх не повинно бути багато (на все опитування - не більше 15-25). Вони повинні бути сформульовані відповідним чином.
Види запитань
    За формою питання діляться на відкриті та закриті. Відкриті питання припускають вільні відповіді, не містять можливих варіантів відповідей. Вони зустрічаються значно рідше закритих. Готові відповіді в них не передбачаються. Респондент відповідає на такі запитання на власний розсуд. У порівняні з закритими, інформація виходить докладніша (це їх плюс), але обробка та інтерпретація ускладнені, неоднозначні, що перешкоджає порівняти відповіді різних досліджуваних. Також такі анкети вимагають більшого часу виконання.
     Закриті питання передбачають готові варіанти відповідей. Безсумнівною перевагою закритих питань є одноманітність відповідей та відносна легкість обробки даних, а недоліком - менш точна інтерпретація, наближений варіант відповіді, відсутність необхідного варіанта відповіді. В даному випадку є вихід - використання напівзакритих питань.
     У випадку закритих питань від респондента вимагається вибрати одну відповідь, що відповідає його думці. Може бути з двох (так / ні; згодний / не згодний), з трьох варіантів відповідей (так / в половині випадків / ні), з п’яти (завжди / здебільшого / в половині випадків / рідко / ніколи) тощо.
     Запитання напівзакритого типу ґрунтуються на додаванні до списку відповідей фрази: "Вкажіть інші види занять". Запитання дає можливість не лише вказати варіанти відповідей, які наводяться в анкеті, але й висловити щось своє.
    Запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей.
      Шкальні запитання - відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій потрібно відзначити той або інший показник.
      Дихотомічні запитання – такі, що передбачають відповідь "Так-ні”.
 
Вимоги до формулювання питань:
     Якщо не враховувати особливостей формулювання запитань в анкеті, то можна одержати помилкові результати, тому, формулюючи питання, потрібно пам’ятати, що:
- питання повинні бути зрозумілі для досліджуваної категорії людей;
- питання мають бути лаконічні (11-13 слів є межею сприйняття фрази без істотного викривлення її основного змісту); 
- мають виключати двозначність у розумінні; 
- не повинні дратувати чи принижувати гідності; 
- мають бути добре і чітко надруковані;
- набір відповідей повинен містити усі можливі варіанти на поставлене запитання;
- важливо, щоб інтерес до предмета опитування не спадав, а поступово підвищувався, тому складніші за змістом (і розумінням) запитання треба ставити за більш простими; 
- перше запитання не повинно бути ні дискусійним, ні насторожливим. Воно може бути нейтральним; 
- важкі запитання доцільно розмістити в середині анкети, щоб респондент "включився " в тему;
- для зняття психологічного напруження і фізичної втоми у кінці анкети можуть використовуватися малюнки чи питання, які спроможні розвеселити респондентів тощо;
- запитання повинні відповідати логічним вимогам: спочатку мова повинна йти про встановлення того чи іншого факту, події, а потім вже про його оцінку;
- мова анкети повинна бути простою і загальнодоступною;
- бажано включати в анкети контрольні питання, які сигналізують про правдивість, логічність відповідей.
 
Процедура проведення
      Для успішності анкетування велике значення мають нормальне самопочуття досліджуваного, певний інтерес і відсутність упередженості, довіра до того, хто проводить опитування. 
      За часом опитування не повинно тривати більше 30-40 хвилин (за цей час опрацьовується 25-30 запитань), оскільки респондент втомлюється, і останні запитання залишаються зазвичай без повноцінних відповідей.
 
Оформлення
       Одержані в ході соціально-психологічного дослідження  дані підлягають інтерпретації. Одержану первинну інформацію треба узагальнити, проаналізувати, науково пояснити, згрупувати одержані дані, скласти таблиці, графіки, діаграми і т. д. Тобто, скласти підсумковий документ аналізу  інформації.
        Підсумковий документ аналізу інформації - це вид звітності про хід і результати досліджень. У практичній діяльності працівники психологічної служби використовують такі підсумкові документи  дослідження: інформацію, звіт, аналітичну записку.
Структура такого звітного документа:
1)  Вступ (мета, завдання, предмет дослідження, вибірка, метод);
2)  Основна частина (результати дослідження, аналіз цифрового матеріалу, таблиці, графіки, діаграми, закономірності);
3)  Заключна частина (основні висновки, шляхи розв’язання проблеми, рекомендації).

Література
1. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе /М.Р. Битянова.–М.: Генезис,2000.–298с. 
2.Вісник психологічної служби Київщини. – Біла Церква: КОІПОПК, 2009. – 116 с.
3.Гільбух Ю.З. Учитель і психологічна служба школи / Ю.З. Гільбух Пер. з рос. – К.: Інт – т психології АПН України, 1994. – 140 с.
4.Документація психолога / Упорядник Т.Гончаренко. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 120 с. – (Бібліотека "Шкільного світу”).
5.Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / Упоряд. Панок В.Г., Цушко І.І., Обухівська А.Г. – К.: Шк.світ.,  2008.- 256 с.
6.Максименко С.Д. Теория и практика психолого-педагогического исследования / С.Д. Максименко.  – К.: НИИП, 1990. – 240 с.

 

Категорія: Методичні рекомендації | Додав: ЗавРМК
Переглядів: 1522 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Обласний педагогіч
Обласний педагогічний Марафон Штрихи до портрета Василя Сухомлинського
Учитель року 2018
Учитель року-2018
Новий навчальний рік
Про організацію
навчально-виховного
процесу
у 2018/2019 н.р.
Результати
Результати ІІ етапу
Всеукраїнських
учнівських олімпіад
2018-2019 н.р.
ЗНО
Одеський регіональний
центр
оцінювання якості
освіти
Пошук
Корисні посилання